кипіння
КИПІННЯ, я, с. 1. Дія та стан за знач. кипіти 1, 2. - Щось хочете сказати? - Хочу,- відповіла мати, здіймаючи з країв мідного таза рожеву, тремтливу від кипіння пінку (Шиян, Баланда, 1957, 181); Кипіння рідини викликається нагріванням її до певної температури та супроводжується енергійнішим утворенням пари (Цікава хімія, 1954, 7); Люблю.. Кипіння сталі (Забашта, Нові береги, 1950, 70); [Бабуся:] Колись потік шумів через каміння. Далеко чуть було його кипіння (Воронько, Казка.., 1957, 10).
2. перен. Бурхливий рух, діяльність. Тепер Федір збагнув інше: перемога теж не перепустка в царство спокою, сну. Вона - лише мить життя. Воно ж - вічне кипіння, поступ (Мушк., Серце.., 1962, 200); Знов робота, кипіння, тесання. Виростає, всміхається дім,- І змішалися праця й кохання Під наметом умитодзвінким (Рильський, II, 1956, 12); У змаганні, у кипінні Шахтарів лунає крок (Криж., Під зорями.., 1950, 52).
3. чого, перен. Бурхливий вияв яких-небудь почуттів. Мати, погамувавши кипіння своєї радості, терпляче жде, поки син здоровкається з чабанами та чабанками (Гончар, Тронка, 1963, 9); Він хотів був цьому панові сказати ще щось, але промовчав, лиховісно тамуючи кипіння гніву (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 38); В пам'яті постає неповторний, в живому кипінні високих почуттів вересень тридцять дев'ятого року (Жур., Вечір.., 1958, 256).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кипіння | кипіння |
Родовий | кипіння | кипінь |
Давальний | кипінню | кипінням |
Знахідний | кипіння | кипіння |
Орудний | кипінням | кипіннями |
Місцевий | на/у кипінні | на/у кипіннях |
Кличний | кипіння | кипіння |