кислота
КИСЛОТА, и, ж. 1. тільки одн. Якість за знач. кислий 1.
2. Хімічна сполука (звичайно кисла на смак), яка містить водень, що може заміщатись металами під час утворення солей. Якщо ми спробуємо на язик дуже сильно розбавлені соляну, сірчану й оцтову кислоти, то в усіх трьох випадках відчуємо кислий смак (Уроки.. хіміка, 1956, 76); Кислоти належать до найбільш сильних дезинфікуючих речовин (Підручник дезинф., 1953, 113).
@ Лимонна кислота див. лимонний; Мурашина кислота див. мурашиний.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кислота | кислоти |
Родовий | кислоти | кислот |
Давальний | кислоті | кислотам |
Знахідний | кислоту | кислоти |
Орудний | кислотою | кислотами |
Місцевий | на/у кислоті | на/у кислотах |
Кличний | кислото | кислоти |