клейка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | клейка | клейки |
Родовий | клейки | клейок |
Давальний | клейці | клейкам |
Знахідний | клейку | клейки |
Орудний | клейкою | клейками |
Місцевий | на/у клейці | на/у клейках |
Кличний | клейко | клейки |
клейкий
КЛЕЙКИЙ, а, е. Який прилипає, липне. Молоді листочки її [вільхи] дуже клейкі (Лікар. рослини.., 1958, 177); // Який виділяє клей. І силосну башту побачили люди, і скирти з сіном, і голі дерева, що полискували клейкими бруньками (Кучер, Трудна любов, 1960, 454); // Який містить у собі клей. Клейка речовина.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | клейкий | клейка | клейке | клейкі |
Родовий | клейкого | клейкої | клейкого | клейких |
Давальний | клейкому | клейкій | клейкому | клейким |
Знахідний | клейкий, клейкого | клейку | клейке | клейкі, клейких |
Орудний | клейким | клейкою | клейким | клейкими |
Місцевий | на/у клейкому, клейкім | на/у клейкій | на/у клейкому, клейкім | на/у клейких |