ковадло
КОВАДЛО, а, с. 1. Залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби. Добреє ковадло не боїться молотка (Номис, 1864, № 7357); Гупає молот залізний. Бризка з ковадла огнем... (Граб., І, 1959, 555); При куванні застосовують такий інструмент: ковадло, ..ковальські молоти.. й кліщі (Слюс. справа, 1957, 38); * Образно. Стою біля ковадла нового життя, що оце починається (Гончар, Таврія.., 1957, 527).
2. анат. Одна зі слухових кісточок у середньому вусі (людей і ссавців).
3. спец. Частина патронної гільзи, об яку розбивається пістон під час пострілу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ковадло | ковадла |
Родовий | ковадла | ковадл |
Давальний | ковадлу | ковадлам |
Знахідний | ковадло | ковадла |
Орудний | ковадлом | ковадлами |
Місцевий | на/у ковадлі | на/у ковадлах |
Кличний | ковадло | ковадла |