кований
КОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до кувати1 1, 2, 5. Сяючи, йшов по бенкетах веселих З чистого золота кований келих (Щог., Поезії, 1958, 205); Яка диковина, що собака не кована! (Номис, 1864, № 5541); Денис Довгошия поклав Маринин чемодан на дубову, ковану залізом скриню (Дмит., Наречена, 1959, 162); Гулко стугонять у млині давно не ковані жорна (Кир., Вибр., 1960, 283); // ковано, безос. присудк, сл. * Образно. На вільне слово ковано кайдани (Л. Укр., І, 1951, 52).
@ Кований на всі чотири ноги (копита)- дуже досвідчений, бувалий. - Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних [енергійних], смілих, кованих на всі чотири ноги (Фр., VI, 1951, 358).
2. у знач. прикм. Виготовлений, зроблений куванням (див. кування1). Кований.. шолом і голова жовніра розскочилися від того раптового удару (Ле, Наливайко, 1957. 308); Він [електрошлаковий спосіб зварювання] дає можливість замінити великі литі й ковані конструкції економічними литозварними, кованозварними (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 97).
@ Коване слово, книжн. - штучно створене слово. Збірник моїх віршів цілком заборонений і знаєте за що? За те, що в моїх віршах є ковані слова (Сам., II, 1958. 436).
3. у знач. прикм. Підкований, із підковами. - Давайте! - гукнув Блаженко вгору і подерся по каменю, як кований кінь по льоду (Гончар, III, 1959, 102); Кінь бив кованим копитом шлях (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 498); // Із підковами, цвяхами (про взуття). Хто тільки не топтав її [Україну] кованим чоботом завойовника (Цюпа, Україна.., 1960, 6); Вийняла Марія ковані чоботи (Кучер, Пов. і опов., 1949, 15).
4. у знач. прикм. Обкований залізом. Розпозичав гроші то тому, то іншому, ще й до того погуляти любив, та й не схаменувся, як подвір'я спустіло і ковані скрині спорожніли (Вовчок, І, 1955, 95); Як Семен із заходом сонця вернув додому, то застав на своїм подвір'ю п'ять кованих возів (Стеф., І, 1949, 187); Уляна.. біжить до комірчини і щиколотками стукає в ковані двері (Стельмах, І, 1962, 99).
5. у знач. прикм., перен., рідко. Те саме, що карбований 4. І кроком кованим піхота гриміла мовчки мимо нас (Сос.. І, 1957, 440).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кований | кована | коване | ковані |
Родовий | кованого | кованої | кованого | кованих |
Давальний | кованому | кованій | кованому | кованим |
Знахідний | кований, кованого | ковану | коване | ковані, кованих |
Орудний | кованим | кованою | кованим | кованими |
Місцевий | на/у кованому, кованім | на/у кованій | на/у кованому, кованім | на/у кованих |
ковань
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ковань | ковані |
Родовий | кованя | кованів |
Давальний | кованеві, кованю | кованям |
Знахідний | ковань | ковані |
Орудний | кованем | кованями |
Місцевий | на/у ковані | на/у кованях |
Кличний | кованю | ковані |