колошник
КОЛОШНИК, а, ч., спец. Верхня частина доменної печі, вагранки тощо разом з отвором, через який засипається колоша (див. колоша2). Посиленням тиску газу під колошником і збільшенням температури дуття значно підвищено продуктивність доменних печей і знижено витрати коксу (Ком. Укр., 7, 1960, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колошник | колошники |
Родовий | колошника | колошників |
Давальний | колошникові, колошнику | колошникам |
Знахідний | колошник | колошники |
Орудний | колошником | колошниками |
Місцевий | на/у колошнику | на/у колошниках |
Кличний | колошнику | колошники |