колупатися
КОЛУПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Те саме, що колупати 2. - Який молодець! Навіть не застогнав, як лікар колупався йому в рані й робив перев'язку... (Донч., VI, 1957, 119); Спідлоба зиркнув [слідчий] нам назустріч, а сам колупався гусячою пір'їнкою у великих жовтих зубах (Збан., Єдина, 1959, 105).
2. перен. Поратися біля чого-небудь загайного, налагоджуючи, ремонтуючи. Одна з них [машин] зупинилася, і шофер, відкривши капот, почав колупатися, другий німець-солдат присвічував ліхтариком (Тют., Вир, 1964, 432).
3. перен. Займатися справою, яка вимагає кропіткої і довготривалої праці; робити що-небудь дуже повільно або невміло. Вони [мама] все колупаються на еороді і в саду (Коп., Земля, 1957, 127).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колупаюся | колупаємося |
2 особа | колупаєшся | колупаєтеся |
3 особа | колупається | колупаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колупатимуся | колупатимемося |
2 особа | колупатимешся | колупатиметеся |
3 особа | колупатиметься | колупатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | колупався | колупалися |
Жіночий рід | колупалася | |
Середній рід | колупалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колупаймося | |
2 особа | колупайся | колупайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | колупаючись | |
Минулий час | колупавшись |