командний
КОМАНДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до команда. До особисто-командних змагань на першість країни залишилось близько двох місяців (В ім'я Вітч., 1954, 35); //Признач. для подавання команди (у 1 знач.). Перед щитами - командний стіл з комутатором. Біля нього лише одна людина - Євдокія Вороненко (Баш, На землі.., 1957, 29); // Власт. для тих, хто подає команду. Командний голос.
2. Стос. до командування. Командна посада; Командні кадри.
^ Командна висота (позиція) - найвища, панівна висота в якій-небудь місцевості, що дає військам низку переваг над супротивником. Михайло Фрітйофович запропонував зійти на гору Аную, командну висоту над Псирцхою (Трубл., Мандр., 1938, 2); Командний пункт - пункт, з якого керують боєм. Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону з усім своїм штабом (Гончар, І, 1954, 47).
3. перен. Керівний, провідний, головний. Люди бездарні, зарозумілі, нечесні, самозаспокоєні не мають права займати командні пости (Літ. газ., 20.1 1961, 1); До цього списку [підприємств, експлуатацію яких здійснюватиме держава] повинні ввійти.. підприємства.., які є командними в господарському житті країни (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 208).
@ Командний склад: а) особи, які командують військами або якою-небудь військовою частиною; б) керівний склад підприємства, установи. Командний склад заводу «Арсенал».
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | командний | командна | командне | командні |
Родовий | командного | командної | командного | командних |
Давальний | командному | командній | командному | командним |
Знахідний | командний, командного | командну | командне | командні, командних |
Орудний | командним | командною | командним | командними |
Місцевий | на/у командному, команднім | на/у командній | на/у командному, команднім | на/у командних |