комашина
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | комашина | комашини |
Родовий | комашини | комашин |
Давальний | комашині | комашинам |
Знахідний | комашину | комашин |
Орудний | комашиною | комашинами |
Місцевий | на/у комашині | на/у комашинах |
Кличний | комашино | комашини |
комашиний
КОМАШИНИЙ, а, е. Прикм. до комаха, комахи. Билинка хитнулась, і коник, не втримавшись, розправив райдужні крильця і легко спустився на своєму комашиному парашуті на землю (Донч., III, 1956, 388); їм здалося, що то якісь могилки або здорові комашині купи (Н.-Лев., IV, 1956, 19); Однесла Мотря на вигін [горщик із кажаном], постановила в комашину кучу (Дн. Чайка, Тв., 1960, 32).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | комашиний | комашина | комашине | комашині |
Родовий | комашиного | комашиної | комашиного | комашиних |
Давальний | комашиному | комашиній | комашиному | комашиним |
Знахідний | комашиний, комашиного | комашину | комашине | комашині, комашиних |
Орудний | комашиним | комашиною | комашиним | комашиними |
Місцевий | на/у комашиному, комашинім | на/у комашиній | на/у комашиному, комашинім | на/у комашиних |