комашня
КОМАШНЯ, КУМАШНЯ, і, ж., діал. 1. Обід для кумів.
2. Поминки. Агітація ведеться двояка, світська.. і церковна по соборчиках, церквах, на хрестинах, комашнях і т. ін. (Фр., XVI, 1955, 182).
КОМАШНЯ, і, ж. 1. збірн. Комахи (у 1 знач.). Всяка комашня утікав поперед серпами (Фр., І, 1955, 60); Між оселями пурхали серпокрильці, виловлювали неповоротку після дощу комашню (Десняк, І, 1955, 395).
2. збірн., розм. Мурашки. Хутко перебігли [пани] до міста; наче межи комашню впали (Вовчок, І, 1955, 118); * Образно. Ціль [у тирі] - дошка з чорним паперовим колом, на якому розбіглася комашня цифр (Донч., II, 1956, 211); * У порівн. Де той народ, що, мов працьовита комашня, оселяв колись родючу землю? (Коцюб.. І, 1955, 292).
3. розм. Те саме, що мурашник 1. - Якби таку жінку та мені - я б її у комашню втручив,- нехай би пихкала! (Вовчок, І, 1955, 127); І врешті ти б попав у темних змій житло, В пекучу комашню, в холодні трясовини (Міпк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 133).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | комашня | комашні |
Родовий | комашні | комашень |
Давальний | комашні | комашням |
Знахідний | комашню | комашні |
Орудний | комашнею | комашнями |
Місцевий | на/у комашні | на/у комашнях |
Кличний | комашне | комашні |