комунальний
КОМУНАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який належить до міського господарства, пов'язаний з ним. Користування комунальним транспортом (трамвай, автобус, тролейбус, метро) у другому десятиріччі (1971-1980 рр.) стане безплатним (Програма КПРС, 1961, 83).
Комунальна квартира - квартира, що належить міському господарству й заселена декількома родинами наймачів. Жили Жукови в комунальній квартирі (Донч., V, 1957, 220); Комунальне господарство - сукупність господарських підприємств, організацій та установ, які задовольняють побутові потреби міського населення (житлове будівництво, енергомережа, водопостачання, транспорт і т. ін.). Життя сучасного міста немислиме без складного комунального господарства (Наука.., 10, 1963, 22); Комунальний банк - банк, що надає позички на комунальне господарство; Комунальний відділ - відділ виконкому міськради або райради, що займається міським комунальним господарством; Комунальні послуги - забезпечення населення міст водою, газом, опаленням, електрикою тощо. Витрати на житло, тобто плата за квартиру, за комунальні послуги (опалення, освітлення, газ; радіо) і т. д., у сучасній робітничій сім'ї становлять приблизно 5% всього бюджету (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 87).
2. Прикм. до комуна 4. Комунальні вибори.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | комунальний | комунальна | комунальне | комунальні |
Родовий | комунального | комунальної | комунального | комунальних |
Давальний | комунальному | комунальній | комунальному | комунальним |
Знахідний | комунальний, комунального | комунальну | комунальне | комунальні, комунальних |
Орудний | комунальним | комунальною | комунальним | комунальними |
Місцевий | на/у комунальному, комунальнім | на/у комунальній | на/у комунальному, комунальнім | на/у комунальних |