конічний
КОНІЧНИЙ, а, е. Прикм. до конус. Конічною поверхнею називається поверхня, що утворюється рухом прямої, яка переміщається в просторі так, що вона при цьому постійно проходить через нерухому точку й перетинає дану лінію (Геом., II, 1954, 68); Конічні перерізи; // Який має форму конуса. Мензурки бувають циліндричні.. і конічні (Фізика, І, 1957, 15); Чоловічі екземпляри ялівцю мають.. конічну крону (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 58).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | конічний | конічна | конічне | конічні |
Родовий | конічного | конічної | конічного | конічних |
Давальний | конічному | конічній | конічному | конічним |
Знахідний | конічний, конічного | конічну | конічне | конічні, конічних |
Орудний | конічним | конічною | конічним | конічними |
Місцевий | на/у конічному, конічнім | на/у конічній | на/у конічному, конічнім | на/у конічних |