кошлатити
КОШЛАТИТИ, ачу, атиш і КОШЛАТИ, аю, аєш, недок., перех. Робити кошлатим (у 1 знач.). На призьбі дід старий - як сон. Кошлатить йому брови внук (Тич., І, 1957, 83); Середа кошлатив під форменим кашкетом мокре від поту волосся (Панч, І, 1956, 80); Батько.. кошлав бороду і здіймав руки до неба (Смолич, Мир.., 1958, 432); Молоді яблуньки стоять запилені, гарячий вітер кошлатить їм листя (Донч., V, 1957, 211).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кошлачу | кошлатимо |
2 особа | кошлатиш | кошлатите |
3 особа | кошлатить | кошлатять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кошлатитиму | кошлатитимемо |
2 особа | кошлатитимеш | кошлатитимете |
3 особа | кошлатитиме | кошлатитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кошлатив | кошлатили |
Жіночий рід | кошлатила | |
Середній рід | кошлатило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кошлатьмо | |
2 особа | кошлать | кошлатьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кошлатячи | |
Минулий час | кошлативши |