кружний
КРУЖНИЙ, а, е. Об'їзний, обхідний (про шлях, стежку тощо). Вевеллі поїхав кружними шляхами і дістався до турецького табору мало не через місяць (Тулуб, Людолови, II, 1957, 503); Альоша потрапив у таврійські степи далекою кружною дорогою (Гончар, II, 1959, 70); * Образно. [Валент:] Я не проламувався через мур, шануючи твоє завдання, батьку, але тепер знайшов я кружну стежку (Л. Укр., III, 1952, 291).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кружний | кружна | кружне | кружні |
Родовий | кружного | кружної | кружного | кружних |
Давальний | кружному | кружній | кружному | кружним |
Знахідний | кружний, кружного | кружну | кружне | кружні, кружних |
Орудний | кружним | кружною | кружним | кружними |
Місцевий | на/у кружному, кружнім | на/у кружній | на/у кружному, кружнім | на/у кружних |