крутояр
КРУТОЯР, у, ч. 1. Глибокий яр, балка з крутими схилами. Він зірвався цієї ночі по камінню в якийсь крутояр і пошкодив ногу (Гончар, І, 1954, 113); Крутояром, ліском.. до самісінького Жежериного обійстя вони підійшли незримі й нечутні (Речм., Весн. грози, 1961, 55).
2. рідко. Те саме, що урвище; круча (у 1 знач.). Як меч, блищав у тьмі чорних крутоярів Потік Дніпра (Бажан, І, 1946, 163).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | крутояр | крутояри |
Родовий | крутояру | крутоярів |
Давальний | крутоярові, крутояру | крутоярам |
Знахідний | крутояр | крутояри |
Орудний | крутояром | крутоярами |
Місцевий | на/у крутоярі | на/у крутоярах |
Кличний | крутояре | крутояри |
крутоярий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | крутоярий | крутояра | крутояре | крутоярі |
Родовий | крутоярого | крутоярої | крутоярого | крутоярих |
Давальний | крутоярому | крутоярій | крутоярому | крутоярим |
Знахідний | крутоярий, крутоярого | крутояру | крутояре | крутоярі, крутоярих |
Орудний | крутоярим | крутоярою | крутоярим | крутоярими |
Місцевий | на/у крутоярому, крутоярім | на/у крутоярій | на/у крутоярому, крутоярім | на/у крутоярих |