кріпитися
КРІПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. кріпляться; недок. 1. Твердо, стійко триматися; виявляти витримку в чомусь. Та, наче явір вглиб, у корінь втятий, Я ще державсь, кріпився (Фр., XIII, 1954, 29); Пишу сьогодні коротенько: як не кріплюся, а тягне до ліжка (Коцюб., III, 1956, 392); Коли вийшли на дорогу, уповноважений.. звернувся до Романа.- Кріпися, козаче, отаманом будеш (Панч, II, 1956, 410).
2. спец. Пас. до кріпити 1-3, 5. Кронштейн лінзи фотоелемента кріпиться гайками на двох стояках (Пересувні кінопр., 1959, 24).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кріплюся | кріпимося |
2 особа | кріпишся | кріпитеся |
3 особа | кріпиться | кріпляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кріпитимуся | кріпитимемося |
2 особа | кріпитимешся | кріпитиметеся |
3 особа | кріпитиметься | кріпитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кріпився | кріпилися |
Жіночий рід | кріпилася | |
Середній рід | кріпилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кріпімося | |
2 особа | кріпися | кріпіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кріплячись | |
Минулий час | кріпившись |