культиватор
КУЛЬТИВАТОР, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування зораного грунту, знищення бур'янів і т. ін. Заволочивши пшеницю, Галя із подругами Катериною і Марією висівали під культиватор перегній, послід, попіл, що збирали зимою по дворах (Горд., Цвіти.., 1951, 18); Перевіряли [колгоспники] ..аж надто ревниво, пристрасно. Шукали дефектів у сівалках, плугах, записали, що один культиватор був не змащений, а в трьох боронах не вистачало зубків (Минко, Вибр., 1952, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | культиватор | культиватори |
Родовий | культиватора | культиваторів |
Давальний | культиваторові, культиватору | культиваторам |
Знахідний | культиватор | культиватори |
Орудний | культиватором | культиваторами |
Місцевий | на/у культиваторі | на/у культиваторах |
Кличний | культиваторе | культиватори |