кухонний
КУХОННИЙ, а, е. Прикм. до кухня 1. Через хвилину все стихло, а через другу - вона побачила, як валка москалів бігом промелькнула повз кухонні вікна (Мирний, IV, 1955, 196); - Прошу пробачити, товаришу Яремченку,- виправдовувався Біляєв, показуючи на кухонний безпорядок (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 11); // Признач. для кухні, який використовується на кухні. Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні (Донч., III, 1956, 37); Раптом у суміжній кімнаті, де Лариса складала хатнє та кухонне начиння, щось загуркотіло (Руд., Остання шабля, 1959, 63); // Який працює на кухні. Степанові Гуровичу.. допомагали по кухні його помічниця тьотя Поля.. та низенька кухонна робітниця (Коз., Сальвія, 1956, 28).
Кухонна латинь, жарт., заст. - неправильна латинська мова. - А ви, Олексій Петрович, любите розважатися кухонною латинню й силогістикою? - каже миленький (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936. 185).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кухонний | кухонна | кухонне | кухонні |
Родовий | кухонного | кухонної | кухонного | кухонних |
Давальний | кухонному | кухонній | кухонному | кухонним |
Знахідний | кухонний, кухонного | кухонну | кухонне | кухонні, кухонних |
Орудний | кухонним | кухонною | кухонним | кухонними |
Місцевий | на/у кухонному, кухоннім | на/у кухонній | на/у кухонному, кухоннім | на/у кухонних |