липа
ЛИПА, и, ж . 1. Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом. В садах солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (Коцюб., І, 1955, 31); Балика жадібно дихав росяною свіжістю пущі, ароматом липи й бузини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 41); // Деревина цього дерева. Липа і осика використовуються на будування жилих і господарських приміщень (Стол.-буд. справа, 1957, 38).
@Обдирати (обдерти, облуплювати, облупити і т. ін.) ., як (мов, наче і т. ін.) липу - те саме, що Обдирати (обдерти, облуплювати, облупити і т. ін), як (мов, наче і т. ін .) липку (див. липка). - Ага! То значить... лиш то гешефт, як може пана обдерти, мов липу з лика. (Фр., III, 1950, 391).
2. перен. Про що-небудь фальшиве, підроблене.
@Липу справляти - обдурювати, підробляти (здебільшого документи). - Я можу від лікарів посвідчення подати, що інвалід війни! - зухвало озвався Шпулька. - За півсотні мені яку завгодно липу на Галицькому базарі справлять (Смолич, Мир.., 1958, 329).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | липа | липи |
Родовий | липи | лип |
Давальний | липі | липам |
Знахідний | липу | липи |
Орудний | липою | липами |
Місцевий | на/у липі | на/у липах |
Кличний | липо | липи |