лицемір
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лицемір | лицеміри |
Родовий | лицеміра | лицемірів |
Давальний | лицемірові, лицеміру | лицемірам |
Знахідний | лицеміра | лицемірів |
Орудний | лицеміром | лицемірами |
Місцевий | на/у лицемірі, лицемірові | на/у лицемірах |
Кличний | лицеміре | лицеміри |
лицемірити
ЛИЦЕМІРИТИ, рю, риш, недок . Діяти лицемірно, виявляти лицемірство. На ділі саме буржуазія завжди лицемірила, називаючи "демократією" формальну рівність, а на ділі насилуючи бідноту, трудящих (Ленін, 30, 1951, 37); Дівчина лицемірила в розмовах з Жанною. Ні, не поїде вона до Кривчика нізащо в світі! (Дмит., Наречена, 1959, 227).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лицемірю | лицеміримо |
2 особа | лицеміриш | лицемірите |
3 особа | лицемірить | лицемірять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лицеміритиму | лицеміритимемо |
2 особа | лицеміритимеш | лицеміритимете |
3 особа | лицеміритиме | лицеміритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лицемірив | лицемірили |
Жіночий рід | лицемірила | |
Середній рід | лицемірило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лицемірмо | |
2 особа | лицемір | лицемірте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лицемірячи | |
Минулий час | лицеміривши |