лопотіння
ЛОПОТІННЯ, я, с. , розм . Дія за знач. лопотіти і звуки, утворювані цією дією. Крізь розкрите вікно вдирався в кімнату радісним лопотінням наростаючий шум дощу (Рибак, Час.., 1960, 789); Владний крик, і клацання затвора, і лякливе лопотіння ніг... (Сос., Так ніхто.., 1960, 25); Вона іде навшпиньки, щоб своїми кроками, лопотінням плаття не порушити довколишнього спокою (Чорн., Визвол. земля, 1950, 53); Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна й кружляли з лопотінням навколо лампи (Донч., II, 1956, 62); Ще продовжувалось те татарське лопотіння, а вже в полі пішла луна від грому покликів (Кач., II, 1958, 446).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лопотіння | лопотіння |
Родовий | лопотіння | лопотінь |
Давальний | лопотінню | лопотінням |
Знахідний | лопотіння | лопотіння |
Орудний | лопотінням | лопотіннями |
Місцевий | на/у лопотінні | на/у лопотіннях |
Кличний | лопотіння | лопотіння |