лучка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лучка | лучки |
Родовий | лучки | лучок |
Давальний | лучці | лучкам |
Знахідний | лучку | лучки |
Орудний | лучкою | лучками |
Місцевий | на/у лучці | на/у лучках |
Кличний | лучко | лучки |
лучок
ЛУЧОК1, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до лук. Взяв він свій лучок і пішов із села блукати по горах та межи горами (Вас., II, 1959, 398); * У порівн. Як напнутий лучок, Мов краєчок золотої писанки, Поміж хмар пливе молодичок - Молодісінький (Бичко, Простота, 1963, 46).
2. Частина інструмента, будовою і виглядом схожа на лук. Дерев'яна частина лучкової пилки називається станком, або лучком (Стол.-буд. справа, 1957, 81).
ЛУЧОК2, чка, ч., заст. Смичок. В вікно заглянув: поза склом Віола стогне під лучком... Схиливсь над нею юнак-грач (Щог., Поезії, 1958, 286).
ЛУЧОК3, чка, ч. , спец. Дерев'яна основа кавалерійського сідла.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лучок | лучки |
Родовий | лучка | лучків |
Давальний | лучкові, лучку | лучкам |
Знахідний | лучок | лучки |
Орудний | лучком | лучками |
Місцевий | на/у лучку | на/у лучках |
Кличний | лучку | лучки |