любочка
ЛЮБОЧКА 1, и, ж., поет. Пестл. до любка1. Коли-то діждуся звістки від те [тебе], любочко моя? (Коцюб., III, 1956, 148); - Тіточко-любочко, чого ви журитесь? (Вовчок, І, 1955, 6).
ЛЮБОЧКА2, и, ж. , бот. Те саме, що любка2. Наведемо відмічені нами бур'яни: ..любочки осінні, любочки волосисті (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | любочка | любочки |
Родовий | любочки | любочок |
Давальний | любочці | любочкам |
Знахідний | любочку | любочки, любочок |
Орудний | любочкою | любочками |
Місцевий | на/у любочці | на/у любочках |
Кличний | любочко | любочки |