лізинг
ЛІЗИНГ, -у, ч., фін. Вид довгострокової оренди або кредитування нерухомого майна, техніки, обладнання, товарів. // Вид інвестиційної діяльності по придбанню майна або інших товарів і передачі їх у довгострокову оренду фізичним або юридичним особам за певну плату, на певний строк і на умовах, передбачених договором, з правом їх наступного викупу лізингоодержувачем (орендарем). <> Банківський лізинг – лізингова угода, за умовами якої банк, що є лізинговою компанією, купує обладнання та надає його в оренду. Експортний лізинг – зовнішньоекономічна угода, при якій вітчизняна організація надає іноземному орендареві устаткування, куплене нею у іншої вітчизняної організації. Класичний лізинг – форма лізингу, за якої лізингоодержувач бере на себе всі витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією обладнання. Операційний лізинг – договір оренди, що укладається на строк, менший від амортизаційного періоду, що дає можливість лізингодавачу після закінчення договору знову здати майно в оренду. Повний лізинг – форма лізингу, у межах якої передбачається обслуговування, ремонт, заміна орендованого обладнання лізинговою компанією (лізингодавцем). Прямий лізинг – форма лізингу, за якої власник майна (виробник) здає об'єкт у лізинг самостійно; двосторонній лізинг. Фінансовий лізинг – вид лізингу, за якого лізингодавець зобов'язується придбати у власність вказане лізингоодержувачем майно у певного продавця і передати його останньому як предмет лізингу. Чистий лізинг – форма лізингу, за якої лізингоодержувач сам здійснює технічне обслуговування орендованого майна.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лізинг | лізинги |
Родовий | лізингу | лізингів |
Давальний | лізингові, лізингу | лізингам |
Знахідний | лізинг | лізинги |
Орудний | лізингом | лізингами |
Місцевий | на/у лізингу | на/у лізингах |
Кличний | лізингу | лізинги |