мідійці
МІДІЙЦІ, ів, мн. (одн. мідієць, ійця, ч.; мідійка, и, ж.). Найдавніші жителі рабовласницької держави - Мідії. Особливо сильно непокоїли кіммерійці Ассірію з району озера Урмії, з країни Мана. Разом з мідійцями.. вони відіграли важливу роль у руйнуванні Ассірійського царства (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 112).
мідієць
МІДІЄЦЬ див. мідійці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мідієць | мідійці |
Родовий | мідійця | мідійців |
Давальний | мідійцеві, мідійцю | мідійцям |
Знахідний | мідійця | мідійців |
Орудний | мідійцем | мідійцями |
Місцевий | на/у мідійці, мідійцеві | на/у мідійцях |
Кличний | мідійцю | мідійці |