макітритися
МАКІТРИТИСЯ, иться, недок., фам.: @ Голова макітриться (макітрилась і т. ін.) в кого, кому; У голові макітриться (макітрилось і т. ін.) в кого: а) про стан запаморочення в когось. [Канупір:] Слухаєш-слухаєш його, аж голова тобі почне макітритись, а він сипе [сипле] та й сипе, як з мішка, як лопатою з засіка! (Кроп., II, 1958, 138); б) про втрату здатності розумно, тверезо міркувати, сприймати щось. [Катря:] Здурієш тут. Професор таке говорить на лекції, що в голові макітриться, нічого не розумієш, сидиш, як довбня (Мик., І, 1957, 131); Світ макітриться кому - про стан запаморочення в когось. [Юда:] День у день промови, якісь темно-прозорі, наче прірва - аж світ макітрився мені від них! (Л. Укр., III, 1952, 138).