митися
МИТИСЯ, миюся, миєшся, недок. 1. Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.). Увесь вечір Маруся.. мисники змивала, піч мазала, милася (Кв.-Осн., II, 1955, 54); У трофейних бочках з-під пального грілася вода, голі - як мати родила - бійці милися на сонці (Гончар, III, 1959, 127).
@ Митися сльозою (слізьми), нар.-поет. - гірко плакати, ридати. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Шевч., І, 1963, 160); Я хочу миру між людьми, Щоб матері слізьми не мились (Павл., Бистрина, 1959, 14).
2. Ставати мокрим, вологим від води або іншої рідини; обливатися. Квіти миються росою (Олесь, Вибр., 1958, 46); Вийщов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Мушк., Серце.., 1962, 114); * Образно. В Ташані вода як синькою розведена, і сині хмари киплять у ній, миються гнівною хвилею (Тют., Вир, 1964, 126).
3. Пас. до мити 1. Фарбується [Біла Церква], білиться, миється... (Вишня, І, 1956, 345).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | миюся | миємося |
2 особа | миєшся | миєтеся |
3 особа | миється | миються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | митимуся | митимемося |
2 особа | митимешся | митиметеся |
3 особа | митиметься | митимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мився | милися |
Жіночий рід | милася | |
Середній рід | милося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | миймося | |
2 особа | мийся | мийтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | миючись | |
Минулий час | мившись |