мишастий
МИШАСТИЙ, а, е. 1. Кольором схожий на мишу (переважно про масть тварин); сірий. Мишасті коні зовсім побіліли, обліплені снігом (Коцюб., І, 1955, 80); Незабаром над кручею показався Микита, тримаючи за повід мишастого коня (Юхвід, Оля, 1959, 15); Надвечір підійшли броньовики, мишасті, пофарбовані в колір бляклого степу (Гончар, II, 1959, 286); // у знач. ім. мишастий, того, ч. Сірий кінь. Щоранку Яша спиняє мишастих коло ключової кринички (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 210).
2. рідко. Схожий чим-небудь на мишу; який нагадує чимось мишу. Пацюк собі худощавий [худорлявий], низький, мишастий - справжній пацюк, такий і прудкий (Мирний, II, 1954, 158); Левко гидливо сплюнув. У! Коли б можна було, з якою насолодою він вистрілив би у це мишасте лице (Цюпа, Назустріч.., 1958, 347).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мишастий | мишаста | мишасте | мишасті |
Родовий | мишастого | мишастої | мишастого | мишастих |
Давальний | мишастому | мишастій | мишастому | мишастим |
Знахідний | мишастий, мишастого | мишасту | мишасте | мишасті, мишастих |
Орудний | мишастим | мишастою | мишастим | мишастими |
Місцевий | на/у мишастому, мишастім | на/у мишастій | на/у мишастому, мишастім | на/у мишастих |