молити
МОЛИТИ, молю, молиш, недок., перех. і без додатка. Дуже просити, благати. Моліте господа, дівчата. Моліте господа, щоб мати І вас отак не завдала За генерала, за палати І вас отак не продала (Шевч., II, 1953, 224); - Тепер благослови, мати, дітей своїх!.. Моли бога, щоб воювали хоробро, щоб боронили честь лицарську (Довж., І, 1958, 225); Просив, молив [Олексій], щоб вона виплакала своє горе (Кв.-Осн., II, 1956, 357); - Я прийшов утомлений, розбитий, Мовчазний і ніби не живий. Не молить, не плакать, не просити, Я сказав лиш тихо: обігрій! (Рильський, II, 1960, 268).
Господа (бога) молити за кого - що, заст.- просити в бога благополуччя для когось, чогось. Любітеся, брати мої, Украйну любіте, І за неї, безталанну, Господа моліте (Шевч., І, 1951, 379); - Я за тебе буду бога молити (Кв.-Осн., II, 1956, 459); Мореплавці, які вперше проходили тут [у протоці], не один раз молили бога про щасливе повернення (Ю. Янов., II, 1958, 86); Молити сльозами - плачучи, просити що-небудь. Він радніший би був просити, ..сльозами молити, аби тільки забути те, що було (Мирний, І, 1949, 310).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | молю | молимо |
2 особа | молиш | молите |
3 особа | молить | молять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | молитиму | молитимемо |
2 особа | молитимеш | молитимете |
3 особа | молитиме | молитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | молив | молили |
Жіночий рід | молила | |
Середній рід | молило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | молімо | |
2 особа | моли | моліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | молячи | |
Минулий час | моливши |