моніторинг
МОНІТОРИНГ, -у, ч. Система постійних спостережень, аналізу та оцінювання яких-небудь процесів і явищ з метою виявлення характеру, тенденцій і закономірностей в їх розвитку, їх відповідності бажаному результату, а також прогнозування та запобігання критичним ситуаціям. // Контроль, реєстрація; управління, регулювання. Моніторинг якості навчання. <> Базовий моніторинг – система стеження за станом природних явищ та прогнозування їх можливих змін без урахування регіональних антропогенних впливів. Біологічний моніторинг – контроль за станом організму. Екологічний моніторинг – комплексна підсистема моніторингу біосфери. Моніторинг громадської думки – соціологічні дослідження, проведені з метою з'ясування суспільної думки по життєво важливих проблемах і внесення відповідний коректив у планування й діяльність держави, партії й т.д. Моніторинг земель – система спостереження за станом земельного фонду з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | моніторинг | моніторинги |
Родовий | моніторингу | моніторингів |
Давальний | моніторингові, моніторингу | моніторингам |
Знахідний | моніторинг | моніторинги |
Орудний | моніторингом | моніторингами |
Місцевий | на/у моніторингу | на/у моніторингах |
Кличний | моніторингу | моніторинги |