моргати
МОРГАТИ, аю, аєш, недок. 1. Мимоволі швидко опускати й піднімати повіки та вії. Слідчий довго чогось моргав запаленими віями (Збан., Єдина, 1959, 109); // Швидко заплющуватися й розплющуватися (про очі). Його борода тряслася, а червоні очі сльозливо моргали (Хотк., І, 1966, 159); Голова хижака з закарлюченим дзьобом звісилася вниз, і око дивиться знизу на мисливця - уважно, не моргаючи (Донч., II, 1956, 288).
@ І оком (усом) не моргати (не моргнути) - не звертати ніякої уваги. - Цу-цу, Рябко... на-на! - гукнули, як на гвалт, А наш Рябко тобі і усом не моргав (Г.-Арт., Байки.., 1958, 53).
2. до кого, на кого, кому і без додатка. Подавати знак рухом повіки, брови. - Хіба ви думаєте, що я не бачу, як ви моргаєте? - повернувся до нього пан становий (Мирний, IV, 1955, 381); Підпора не любив жартів. Але Максима не легко було спинити. Він вже моргав до Гаврила (Коцюб., II, 1955, 53); Тася стояла збоку, знизувала плечима і моргала чоловікові (Жур., Звич. турботи, 1960, 155); // Рухаючи бровами, повіками, залицятися, кокетувати, підморгувати. Марніє Маринине лице, линяють чорні брови. Перестали молоді хлопці моргати на Марину (Н.-Лев., І, 1956, 112); [Василь:] Коли б був паскудним, не моргала б! (Кроп., II, 1958, 156).
Моргати бровами (бровою, вусом) - залицяючись, рухати бровами, вусом. Козаченько грає. Бровами моргає... (Укр.. лір. пісні.., 1958, 144).
3. перен. Нерівномірно, переривчасте світити, блимати (про предмети, що світять або світяться). Як тільки світова зірниця На небі зачала моргать. То вся Троянськая станиця Взялася мертвих зволікать (Котл., І, 1952, 272); Лампи серед навислих сутінків коридора моргали полохливо (Фр., II, 1950, 225); До села Гаїв шляхом мчала машина, раз по раз моргаючи сліпучо фарами (Цюпа, Назустріч.., 1958, 194).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | моргаю | моргаємо |
2 особа | моргаєш | моргаєте |
3 особа | моргає | моргають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | моргатиму | моргатимемо |
2 особа | моргатимеш | моргатимете |
3 особа | моргатиме | моргатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | моргав | моргали |
Жіночий рід | моргала | |
Середній рід | моргало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | моргаймо | |
2 особа | моргай | моргайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | моргаючи | |
Минулий час | моргавши |