мужній
МУЖНІЙ, я, є. 1. Який виявляє стійкість, хоробрість, рішучість. Хто ж товариства енейців і хто Іліона не знає мужніх бійців? (Зеров, Вибр., 1966, 237); В душі він глибоко пишається своїми предками, мужніми людьми, що крізь чуму, крізь безводдя, крізь степові швидкойдучі пожежі прокладали дорогу на кримські озера, .. несли сюди життя (Гончар, Тронка, 1963, 56); // Який виражає мужність (у 1 знач.). Та недовго сумує отаман. Його засмалене мужнє обличчя спахнуло вже звагою, і металевим гострим голосом вигукує він над сполоханим табором наказ (Коцюб., І, 1955, 184); Тільки ж ти вмирала мужньо з мужніми словами: - Ми поборем! в нас-бо правда, Всі народи з нами! (Тич., II, 1957, 98).
2. рідко. Те саме, що змужнілий 2; зрілий (у 2 знач.). В його душі почався новий момент життя, тільки зародок нового життя, коли з молодого пустотливого хлопця починав виходити мужній, дорослий чоловік (Н.-Лев., IV, 1956, 86); Од постійної важкої роботи, від натуги м'язи на лиці виступали тепер іще виразніш, а брови завжди тісно докупи введені. І це робило лице його не по літах мужнім і суворим (Головко, II, 1957, 401).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мужній | мужня | мужнє | мужні |
Родовий | мужнього | мужньої | мужнього | мужніх |
Давальний | мужньому | мужній | мужньому | мужнім |
Знахідний | мужній, мужнього | мужню | мужнє | мужні, мужніх |
Орудний | мужнім | мужньою | мужнім | мужніми |
Місцевий | на/у мужньому, мужнім | на/у мужній | на/у мужньому, мужнім | на/у мужніх |
мужніти
МУЖНІТИ, ію, ієш, недок. 1. Ставати дорослим, фізично й духовно зрілим. Як людина, що з літами змінюється, зріє, мужніє, так змінилась за роки блукань між людьми і оця її проста дівоча пісенька (Гончар, II, 1959, 174); В боях зростаючи на полі, Йдучи, мужніючи в літах, Син фронтового комсомолу Під співи кулі виростав (Ус., Шість, 1940, 21).
2. перен. Ставати сильнішим, набуваючи досвіду; розвиватися, міцніти. Робітничий клас не гине, а росте, міцніє, мужніє, згуртовується, освічується і загартовується в боротьбі (Ленін, 19, 1950, 200); У славних вікопомних битвах - під Жовтими Водами і під Корсунем.. - виростала і мужніла богатирська сила нашого народу (Цюпа, Україна.., 1960, 22); Разом із зміцненням нашої Батьківщини міцніло, творчо мужніло й наше кіномистецтво (Рад. Укр., 27.УІІІ 1959, 3).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мужнію | мужніємо |
2 особа | мужнієш | мужнієте |
3 особа | мужніє | мужніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мужнітиму | мужнітимемо |
2 особа | мужнітимеш | мужнітимете |
3 особа | мужнітиме | мужнітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мужнів | мужніли |
Жіночий рід | мужніла | |
Середній рід | мужніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мужніймо | |
2 особа | мужній | мужнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мужніючи | |
Минулий час | мужнівши |