музичність
МУЗИЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. музичний. Пісня справила на нього таке величезне враження і так захопила своєю музичністю, що він не втримався і тут же спробував відтворити її мотив, замугикавши щось собі під ніс (Трубл., II, 1950, 179); Музичність дитини; Прозорість і ясність образів, музичність мови балад Сосюри контрастує з ускладненістю форми (Вітч., 2, 1965, 170).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | музичність | музичності |
Родовий | музичності, музичности | музичностей |
Давальний | музичності | музичностям |
Знахідний | музичність | музичності |
Орудний | музичністю | музичностями |
Місцевий | на/у музичності | на/у музичностях |
Кличний | музичносте | музичності |