наглумлятися
НАГЛУМЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., НАГЛУМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. . наглумляться; док., з кого - чого, над ким - чим. Кепкуючи, насміхаючись, виражати неповагу, презирство до кого-небудь; знущатися з когось. - Що вона в житті без батька? Перший дурисвіт її одурить, наглумиться, насміється (Гончар, Тронка, 1963, 205); Іде фашист. Не промахнись. Вже близько ворог твій. Він над сестрою наглумивсь (Гонч., Вибр., 1959, 180).