набавляти
НАБАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., НАБАВИТИ, влю, виш; мн. набавлять; док,, перех. і без додатка. Збільшувати що-небудь за рахунок прибавки (перев. про ціну, плату і т. ін.). Полупенко наобіцяв багато речей, і від того, що полковник не спиняв його й не торгувався, - вирішив, що дає мало, і все набавляв та набавляв (Ю. Янов., Мир, 1956, 123); 3 того часу йому й набавили десять карбованців у місяць (Коцюб., II, 1955, 243); Весняна забастовка мало що дала селянам. Перелякані пани й орендарі спочатку набавили ціну, а коли зерно лягло в грунт, зірвали надбавку (Стельмах, Хліб.., 1959, 517); // Збільшувати силу, ступінь, інтенсивність і т. ін. чого-небудь. Він знав, що отець Ісидор був дуже скупий і що тії слова [нагодувати голодних] набавили йому не малого страху (Фр., VIII, 1952, 211); Ярина не оглянулась на майдан, завернула за ріг і набавила ходи (Десняк, Десну... 1949, 200).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набавляю | набавляємо |
2 особа | набавляєш | набавляєте |
3 особа | набавляє | набавляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набавлятиму | набавлятимемо |
2 особа | набавлятимеш | набавлятимете |
3 особа | набавлятиме | набавлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | набавляв | набавляли |
Жіночий рід | набавляла | |
Середній рід | набавляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набавляймо | |
2 особа | набавляй | набавляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | набавляючи | |
Минулий час | набавлявши |