наймитувати
НАЙМИТУВАТИ, ую, уєш, недок. Працювати наймитом у кого-небудь, служити по найму. Чоловік наймитував, гірко бідив, на чужих робив (Фр., IV, 1950, 25); Він вивчився читати якимсь дивним способом, наймитуючи ще замолоду в дяка (Гр., II, 1963, 67); Свир учився в сільській школі тільки дві зими, а підрісши, наймитував по панських економіях (Панч, II, 1956, 71).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наймитую | наймитуємо |
2 особа | наймитуєш | наймитуєте |
3 особа | наймитує | наймитують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наймитуватиму | наймитуватимемо |
2 особа | наймитуватимеш | наймитуватимете |
3 особа | наймитуватиме | наймитуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наймитував | наймитували |
Жіночий рід | наймитувала | |
Середній рід | наймитувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наймитуймо | |
2 особа | наймитуй | наймитуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наймитуючи | |
Минулий час | наймитувавши |