налякати
НАЛЯКАТИ, аю, аєш, док., перех. Викликати переляк, страх; злякати. - Ви мене, Онисіє Степанівно, таки добре налякали. Мені здалось, що в сінях пораються злодії (Н.-Лев., III, 1956, 86); Чому ж у цю пізню годину.. не спить княгиня Ольга?.. Може, налякали слова купців про нову фортецю на Дону (Скл., Святослав, 1959, 51); Вони [козаки] пограбували околиці Стамбула і налякали самого султана (Тулуб, Людолови, І, 1957, 29).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налякаю | налякаємо |
2 особа | налякаєш | налякаєте |
3 особа | налякає | налякають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | налякав | налякали |
Жіночий рід | налякала | |
Середній рід | налякало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налякаймо | |
2 особа | налякай | налякайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | налякавши |