нанизаний
НАНИЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нанизати. Чернець у довгій сутані з каптуром на голові перебирає нанизані на нитку крем'яшки (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 126); Ці листи, списані дрібними й чіткими літерами, нанизаними на рівні й густі рядки,.. були адресовані до Антоніни Семенівни (Смолич, VI, 1959, 127); *У порівн. Наче рідко нанизані чотки, чорніли журавлі в лускатих хмаринках (Тулуб, Людолови, І, 1957, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нанизаний | нанизана | нанизане | нанизані |
Родовий | нанизаного | нанизаної | нанизаного | нанизаних |
Давальний | нанизаному | нанизаній | нанизаному | нанизаним |
Знахідний | нанизаний, нанизаного | нанизану | нанизане | нанизані, нанизаних |
Орудний | нанизаним | нанизаною | нанизаним | нанизаними |
Місцевий | на/у нанизаному, нанизанім | на/у нанизаній | на/у нанизаному, нанизанім | на/у нанизаних |