наплодитися
НАПЛОДИТИСЯ, плодиться, док., розм. 1. Народитися, з'явитися на світ у якій-небудь кількості. Чом тісно так в світі, нелюдяно жить? Чи люду замного [забагато] наплодилось нам. Чи більш до життя потребує він сам? (Фр., X, 1954, 178); Родове кубло Шамраїв стало множитися і обживати степовий край віддавна. Шамраїв наплодилося чимало (Тют., Вир, 1964, 414).
2. З'явитися, виникнути у великій кількості. - Достається і писачкам. Наплодилося до ката у вас таких, що пишуть повісті .. і усякі теревені (Кв.-Осн., II, 1956, 249); - В місті наплодилася тьма всяких ворожок і ворожбитів, - невесело говорив Серьожка (Гончар, IV, 1960, 74).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наплоджуся | наплодимося |
2 особа | наплодишся | наплодитеся |
3 особа | наплодиться | наплодяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наплодився | наплодилися |
Жіночий рід | наплодилася | |
Середній рід | наплодилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наплодімося | |
2 особа | наплодися | наплодіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наплодившись |