настирливо
НАСТИРЛИВО. Присл. до настирливий. - Петрик, Петрик! - тихо, але настирливо казав Клим, - ось підожди, я щось тебе запитаю (Вас., І, 1959, 98); Настирливо кричав десь зовсім недалеко деркач (Сміл., Сашко, 1954, 154); Мрії ворушились серед мертвої тиші завзятущо, настирливо, навратливо (Н.-Лев., IV, 1956. 256); Біля самісіньких дверей канцелярії три жінки настирливо домагалися, щоб їх пустили до голови артілі (Епік, Тв., 1958, 273).