насінний
НАСІННИЙ, а, е. Те саме, що насіннєвий. Тут зосереджено головний насінний фонд буряківництва (Вол., Сади.., 1950, 97); Для соління придатні помідори майже всіх сортів, але краще використовувати ті, що мають щільну м'якоть і невелику насінну камеру (Колг. Укр., 8, 1956, 36); Насінну і продовольчу картоплю треба вирощувати в літні строки (Картопля, 1957, 45); Насадження й окремі дерева можуть бути насінними.., коли вони походять від насіння (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 21); На насінних ділянках не повинно бути.. карантинних бур'янів (Бур'яни.., 1957, 122).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | насінний | насінна | насінне | насінні |
Родовий | насінного | насінної | насінного | насінних |
Давальний | насінному | насінній | насінному | насінним |
Знахідний | насінний, насінного | насінну | насінне | насінні, насінних |
Орудний | насінним | насінною | насінним | насінними |
Місцевий | на/у насінному, насіннім | на/у насінній | на/у насінному, насіннім | на/у насінних |
насіння
НАСІННЯ, я, с . 1. Зачаток рослини, який складається із зародка та оболонки. Більшість лісових дерев і кущів розмножується насінням (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 187); Розмножується кизил насінням, щепами і відсадками (Колг. Укр., 7, 1960, 31).
2. збірн. Зерна, дрібні плоди рослин, признач. для посіву, посадки і т. ін. - Насіння на посів, спасибі, дав тесть (Н.-Лев., III, 1956, 105); Все легшає в Яреська при боці сівацький мішок, все меншає в ньому зерна, все більше насіння в родючій материній землі (Гончар, II, 1959, 221); *Образно. [Петро:] Воно, значить, і ваша гімназія не личком шита! Таки часом і вона засіва добре насіння... (Мирний, V, 1955, 157); * У порівн. Які мухи по столу лазили, то поскочувалися, як насіння од вітру (Вовчок, І, 1955, 255).
^ Абсолютна вага насіння див. абсолютний.
@ Лишати (лишити, зберігати, зберегти, зоставляти, зоставити і т. ін.) на насіння - не знищувати; кидати на розплід. - Пан втік, а панича Льольо на насіння лишили (Коцюб., II, 1955, 85); - Отого сурмача [півня] збережи на насіння. Він, видно, породистий (Логв., Літа.., 1960, 145); Не лишити (не зоставити) [і] на насіння - знищити повністю. Хома мав завжди готову одповідь: - Як що робити? Бити [панів]. Не лишити і на насіння (Коцюб., II, 1955, 67); - Що ж, ми так і дамо їм втекти? - вигукнув Яресько, який тут виявився єдиним із командирів. - По конях! Доженемо! Не зоставимо на насіння! (Гончар, II, 1959, 251).
3. збірн. Зерна соняшника, гарбуза, вживані як ласощі. Микита сидить за столом і луза насіння (Кроп., І, 1958, 71); Паранька дістає насіння, починає байдуже й самовпевнено лузати (Мик., І, 1957, 40).
4. перен. Зародок, джерело чого-небудь. Дочку сиротою тяжко покидати. Хто її від лиха Бідну оборонить. Доброго насіння В серденько заронить? (Граб., І, 1959, 211).
5. розм. Те саме, що нащадки. - Це хтось двигонув собі [хату], так двигонув! Ніяк не вгадає Давид - хто ж саме. Хто-небудь із куркулів, - так не рішився б же в генеральшинім саду, хоч і нема її, хоч і насіння не зосталося (Головко, II, 1957, 19); // перев. у спол. з прикм. Уживається як лайливе слово. Показав [Владко] їй язик. - О, бачите, злодійське насіння! - заверещала Войцехова (Фр., VI, 1951, 153); - Рейтари, бачив, поскакали в долину, - Ти диви, чортове насіння, а я собі думав, під Говтвою їх вирубав до ноги! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | насіння | насіння |
Родовий | насіння | насінь |
Давальний | насінню | насінням |
Знахідний | насіння | насіння |
Орудний | насінням | насіннями |
Місцевий | на/у насінні | на/у насіннях |
Кличний | насіння | насіння |