натруджувати
НАТРУДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТРУДИТИ, труджу, трудиш, док., перех., розм. Багато працюючи, діючи повним органом тіла, стомлювати його, доводити до болісного стану. Боюсь натруджувати ногу сидінням при столі (Л. Укр., V, 1956, 53); Облітав журавель Сто морів, сто земел, Облітав, обходив, Крила, ноги натрудив (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 11).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натруджую | натруджуємо |
2 особа | натруджуєш | натруджуєте |
3 особа | натруджує | натруджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натруджуватиму | натруджуватимемо |
2 особа | натруджуватимеш | натруджуватимете |
3 особа | натруджуватиме | натруджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | натруджував | натруджували |
Жіночий рід | натруджувала | |
Середній рід | натруджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натруджуймо | |
2 особа | натруджуй | натруджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | натруджуючи | |
Минулий час | натруджувавши |