наявний
НАЯВНИЙ, а, е. Який є в наявності. Вранці, перед тим, як рушити на переправу, Хаєцький зробив ревізію на возах і доповів командирові роти про наявну кількість мін (Гончар, III, 1959, 312); - Партія більшовиків у всіх своїх діях повинна виходити з наявних сил і завдань пролетаріату (Рибак, На світанку, 1940, 156); Основним у догляді за худобою є повне використання наявних кормів (Хлібороб Укр., 11, 1965, 13).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | наявний | наявна | наявне | наявні |
Родовий | наявного | наявної | наявного | наявних |
Давальний | наявному | наявній | наявному | наявним |
Знахідний | наявний, наявного | наявну | наявне | наявні, наявних |
Орудний | наявним | наявною | наявним | наявними |
Місцевий | на/у наявному, наявнім | на/у наявній | на/у наявному, наявнім | на/у наявних |