невизнання
НЕВИЗНАННЯ, визнання, с . Становище, коли кого-, що-небудь не визнають або не оцінюють по заслузі, належним чином. Все своє життя був він [І. В. Мічурін] майже байдужий до визнання. Але невдачі, нерозуміння, невизнання й заперечення завжди жорстоко ранили й гнітили його (Довж., Зач. Десна, 1957, 265).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | невизнання | невизнання |
Родовий | невизнання | невизнань |
Давальний | невизнанню | невизнанням |
Знахідний | невизнання | невизнання |
Орудний | невизнанням | невизнаннями |
Місцевий | на/у невизнанні | на/у невизнаннях |
Кличний | невизнання | невизнання |