недостача
НЕДОСТАЧА, і, ж. 1. перев. мн., рідко. Те саме, що нестаток 1. Гірко жилося Тарасові в рідній сім'ї через злидні та недостачі (Мирний, V, 1955, 309).
2. у чому, чого. Відсутність, брак достатньої кількості чого-небудь; нестача. Галат.. ловив тепер під кулями коней і поповняв ними недостачу в тачанках (Ю. Янов., І, 1958, 164); Грунти з підвищеною кислотністю і недостачею кальцію не мають міцної структури (Хлібороб Укр., 7, 1964, 16).
3. Відсутність належної кількості грошей, товарів і т. ін., виявлена при перевірці. Чи в неї сьогодні ревізія? Так, ревізія. А він і забув.. Коли б хоч недостачі в неї не було (Кучер, Трудна любов, 1960, 441); // Частина, якої не вистачає до повної кількості. Завод наш плану не давав - Бува ще й гірш на світі... І наш директор приписав Ту недостачу в звіті (Воскр., З перцем!, 1957, 367).
4. розм., рідко. Негативна риса кого-небудь; недолік. - Знаєш, Ганю, яка в тебе недостача?.. В тобі нема ні кришки гордощів (Н.-Лев., І, 1956, 166).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недостача | недостачі |
Родовий | недостачі | недостач |
Давальний | недостачі | недостачам |
Знахідний | недостачу | недостачі |
Орудний | недостачею | недостачами |
Місцевий | на/у недостачі | на/у недостачах |
Кличний | недостаче | недостачі |