незабудь
НЕЗАБУДЬ, і, ж. 1.: На незабудь, заст. - на згадку. На незабудь Штернбергові (Шевч., І, 1959, 69); А пастушок на незабудь Дав голосну жалійку в путь, Оту, що сам різьбив на лузі (Нагн., Вибр., 1957, 177).
2. діал. Незабудка. Як двоє любляться, а ждуть Розлуки хоч би на часок, То одно одному дають На пам'ять незабудь-цвіток (Фр., XIII, 1954, 143).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | незабудь | незабуді |
Родовий | незабуді | незабудей |
Давальний | незабуді | незабудям |
Знахідний | незабудь | незабуді |
Орудний | незабуддю | незабудями |
Місцевий | на/у незабуді | на/у незабудях |
Кличний | незабуде | незабуді |