ненавчений
НЕНАВЧЕНИЙ, а, е. Який не одержав необхідних знань у якій-небудь галузі, не дістав навиків у чомусь; непідготовлений. Ненавчений робітник.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ненавчений | ненавчена | ненавчене | ненавчені |
Родовий | ненавченого | ненавченої | ненавченого | ненавчених |
Давальний | ненавченому | ненавченій | ненавченому | ненавченим |
Знахідний | ненавчений, ненавченого | ненавчену | ненавчене | ненавчені, ненавчених |
Орудний | ненавченим | ненавченою | ненавченим | ненавченими |
Місцевий | на/у ненавченому, ненавченім | на/у ненавченій | на/у ненавченому, ненавченім | на/у ненавчених |