непротивлення
НЕПРОТИВЛЕННЯ, я, с., книжн.: Непротивлення злу [насильством] - релігійно-філософське вчення Л. Толстого про подолання зла шляхом покори, примирення з ним. Вчення Толстого про непротивлення злу насильством він [І. Франко] розглядає як усунення від усякої активної політичної боротьби (Рад. літ-во, 3, 1957, 48); В. І. Ленін вказував на класову обмеженість Толстого і викривав проповідь непротивлення злу насильством, яку вів Толстой (Іст. УРСР, І, 1953, 544).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | непротивлення | непротивлення |
Родовий | непротивлення | непротивлень |
Давальний | непротивленню | непротивленням |
Знахідний | непротивлення | непротивлення |
Орудний | непротивленням | непротивленнями |
Місцевий | на/у непротивленні | на/у непротивленнях |
Кличний | непротивлення | непротивлення |