несправність
НЕСПРАВНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. несправний 1. - Струмінь води, повернутий на корму, проте, одразу припинився через несправність помпи (Ю. Янов., II, 1958, 78); // Пошкоджене місце, що робить весь предмет непридатним для дії, використання. Знову кинулась [Ніна] до мотора, та ніяк не могла знайти несправність (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | несправність | несправності |
Родовий | несправності, несправности | несправностей |
Давальний | несправності | несправностям |
Знахідний | несправність | несправності |
Орудний | несправністю | несправностями |
Місцевий | на/у несправності | на/у несправностях |
Кличний | несправносте | несправності |