НЕСТЯМНО. Присл. до нестямний. Бачив [Лебідь], як Надія, простягнувши руки, нестямно підбігла до дерева, як горнулася, припадала до нього в сльозах (Баш, Надія, 1960, 160); - Пилипку!.. Синочку мій! - нестямно скрикнула Катря і вхопилася за його (Мирний, IV, 1955, 306).